Сюрреализм

Кобо Абэ – один из самых блистательных писателей Японии, звезда послевоенного японского авангарда; по оценке другого известного японского автора Кэндзабуро Оэ, он – крупнейший писатель за всю историю литературы. Книги Кобо Абэ читают по всему миру, по ним снимают фильмы и ставят спектакли. Продолжатель традиций Достоевского, Эдгара Аллана По, Франца Кафки и Альберто Моравиа, предтеча Харуки Мураками, в каждом своем романе он творит сюрреалистическую реальность, которая переформатирует читательскую картину мира, искажает – или проясняет – читательские призмы восприятия и всякий раз совершенно ошеломляет. Его роман «Вошедшие в ковчег» – гротескная история о людях в преддверии апокалиптической катастрофы, о паранойе и одиночестве, надежде на спасение и невозможности спастись.

Если вы пришли за сильными эмоциями, вы их получите. Книга, жуткая, как один большой припадок, как судорога, — резкая и быстротечная, короткая и нескончаемая. Книга, бьющаяся, как китовое сердце, пульсирующая всем и даже смехом. Книга о дьяволе, загробном мире и юноше, ищущем свою без вести пропавшую девушку. Но места мистике здесь нет, не обманывайтесь. Книга, что становится все страшнее, безумнее и импульсивнее с каждой главой, а затем приводит читателя к такому концу, какого еще точно никогда не видел никто и даже сама книга. Жив Роман или нет? Существует ли вообще Вера? Может, это Роман убил ее? Может, конец является началом? Помимо философского хоррора, красивого слога и всего прочего вас ожидает, бесспорно, самое трагичное и жестокое описание мастурбации за всю историю вселенской литературы. Посмотрите в потеря-потеря-потерянные глаза Романа и снимайте штаны. Это роман о Романе — книга, написанная, чтобы вы кончили. Содержит нецензурную брань.

Сборник рассказов. О том, кто желал большего, о тех, кто пытался переделать мир или самого себя, о простых человеческих (и не только) радостях - о любви, о родине, об искусстве. А теперь, когда приз за самую скучную аннотацию получен, можете просто открыть книгу и скоротать вечерок.

Простой парень Володя пускается в странное ночное путешествие со случайным попутчиком.

Пэ Суа – феномен современной южнокорейской литературы. Смелая и талантливая писательница постепенно покоряет читателей по всему миру. Ее роман «Непостижимая ночь, неразгаданный день» – настоящая сюрреалистическая головоломка, которая придется по душе поклонникам творчества Линча и заставит сомневаться в реальности происходящего вокруг. Потеряв работу в аудиотеатре, бывшая актриса Аями не знает, что ей делать дальше. Пока – отыскать пропавшую учительницу немецкого Ёни, а остальные проблемы решать по мере их поступления. Шагая по плавящемуся асфальту в изнемогающем от жары Сеуле, блуждая среди миражей, Аями все больше увязает в мире, в котором причудливейшим образом сплелись явь и сон. И с каждой минутой окружающая ее реальность все сильнее разваливается на части. «Я влюбилась в загадочную красоту „Непостижимой ночи, неразгаданного дня“. По мере того, как эта книга раскрывается перед вами, вы сами открываетесь ее секретам». – Дейзи Джонсон, автор романа «Сестры» «Захватывающее и мифическое странствие по хитросплетениям корейского общества». – The Guardian «Сюрреалистичный, дезориентирующий и в высшей степени оригинальный роман, полный неразгаданных тайн… потрясающая проза». – The Telegraph «„Непостижимая ночь, неразгаданный день“ воссоздает образ города – и состояние души – одновременно внутреннее, сиюминутное и совершенно потустороннее». – Korean Literature Now

Он был всемирно признанным чудаком – в полном соответствии с его целью будоражить и эпатировать, возмущать и восхищать публику. Создавая свои многочисленные картины, он играл со зрителем, предлагая разгадывать символы или находить изображения, возникающие из соединения разобщенных фигур. Он считал, что «в наше время, когда повсеместно торжествует посредственность, все значительное, все настоящее должно плыть или в стороне, или против течения». Имя ему – Сальвадор Дали.

Рассказ "Фавн" относится к редкому жанру философского фэнтези. В нём тема человеческих чувств рассматривается через призму формы существования. Произведение уносит читателя в волшебный мир, в котором страшная сказка становится реальностью, а главный герой - обычный человек, решивший заглянуть за завесу общепринятого существования.

До книги відомого австрійського письменника Франца Кафки (1883–1924) увійшли оповідання «Вирок», «Перетворення» й «Голодомайстер». Творчість Ф. Кафки можна вважати автобіографічною. Події особистого життя письменника, його стосунки з нареченою знайшли своє літературне втілення в романі «Процес», де заручини автора перетворюються на арешт героя, а «суд» над ним, тобто розрив заручин, обертається стратою… Світ творів Кафки дивовижний тим, що в ньому всі – невільники. Ані герої, ані читачі не мають змоги виплутатися з невідступного абсурду життя.

«Замок» – останній, незакінчений і найбільш загадковий роман Франца Кафки (1883–1924), в якому відобразилися всі теми і конфлікти, що непокоїли письменника протягом його життя. У центрі роману, як майже в усіх творах Кафки, – втаємничені, незбагненні, алогічні взаємини людини зі світом, з системою, з владою, з іншими людьми. Так, головний герой, опинившись у чужому йому середовищі, намагається порозумітися з тими, від кого тепер залежить його доля. Але ж ці зусилля вимагають і невиправданих жертв: поступитися власним достоїнством, щирими почуттями. Історія героя нагадує перипетії долі самого автора і так само трагічно передає самотність і безпорадність людини в її протистоянні жорстокості й абсурдності життя.

«Замок» – останній, незакінчений і найбільш загадковий роман Франца Кафки (1883–1924), в якому відобразилися всі теми і конфлікти, що непокоїли письменника протягом його життя. У центрі роману, як майже в усіх творах Кафки, – втаємничені, незбагненні, алогічні взаємини людини зі світом, з системою, з владою, з іншими людьми. Так, головний герой, опинившись у чужому йому середовищі, намагається порозумітися з тими, від кого тепер залежить його доля. Але ж ці зусилля вимагають і невиправданих жертв: поступитися власним достоїнством, щирими почуттями. Історія героя нагадує перипетії долі самого автора і так само трагічно передає самотність і безпорадність людини в її протистоянні жорстокості й абсурдності життя.

До книги відомого австрійського письменника Франца Кафки (1883—1924) увійшли романи «Замок» та «Процес». У видавництві «Фоліо» також вийшов друком його роман «Америка». Творчість Ф. Кафки також можна вважати автобіографічною. Події особистого життя письменника, його взаємовідносини з нареченою знайшли своє літературне втілення в романі «Процес». Останній рік свого життя герой проживає у рамках судового процесу, хоча його провина невідома навіть суддям, які ведуть справу. Решту своїх днів Йозеф К. намагається контролювати своє життя, чинити опір безглуздим обвинуваченням, але чим дужче він пручається, то глибше грузне у болоті абсурду. «Замок» – останній, незакінчений і найбільш загадковий роман автора, в якому відобразилися всі теми і конфлікти, що непокоїли письменника протягом його життя. Місце дії роману не має конкретних географічних реалій, бо вбирає в себе весь світ. Головний герой, опинившись у чужому йому середовищі, намагається порозумітися з тими, від кого тепер залежить його доля. Історія героя нагадує перипетії долі самого автора і так само трагічно передає самотність і безпорадність людини в її протистоянні жорстокості й абсурдності життя.

Франц Кафка (1883–1924) – знаменитий австрійський письменник, один з творців модерної прози ХХ століття, більшість творів якого були опубліковані вже після смерті автора. У видавництві «Фоліо» вийшли друком його романи «Замок», «Процес», «Америка», а також «Листи до Мілени. Лист батькові». Оповідання («Опис однієї боротьби», «Нора», «Дослідження одного пса» та ін.), що зібрані в цьому виданні, як і інші твори Кафки, просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом і здатні пробуджувати в читачеві почуття тривоги. Герої оповідань – це люди, яких байдуже суспільство відторгає, бо вони – інакші, а значить «хворі», тому їм немає місця серед звичайних людей. Вони мають піти… На жаль, саме це в реальному житті відчував і сам Кафка.

Видання відомого австрійського письменника Франца Кафки (1883–1924), який є визнаним новатором у прозі XX століття, містить «Подорожні щоденники» та «Вісім зошитів». У «Подорожніх щоденниках» (1911–1912) описано подорожі до Фрідлянда, Райхенберґа, Парижа, Юнґборна та інших міст. Події, власні враження від побаченого перемежовуються в них з прагматичним викладом фактів. «Вісім зошитів» (1917–1919) – маленькі зошити у восьму частку аркуша, в яких Ф. Кафка занотовував свої поетичні фантазії, фрагменти майбутніх творів та афоризми. У видавництві «Фоліо» вийшли друком книжки Ф. Кафки «Процес», «Замок», «Америка», «Листи до Мілени. Лист батькові».

«Гра в бісер» – головний і останній роман Гессе, над яким він працював понад 10 років. Автор розповідає про прекрасну Касталію (вигадану республіку «десь у горах» у ХХV столітті) – закриту державу, де люди присвячують свій час Грі в бісер. Сам Гессе говорив, що цей твір був його відповіддю фашизму, спробою прославити духовність у «чумному, отруєному» світі. Роман був виданий в нейтральній Швейцарії в 1943 році. Німецькій публіці він став доступний лише після Другої світової війни.

Філософський роман «Процес» є центральним твором літературної спадщини Франца Кафки. Він особливий ще й тим, що послугував сюжетом для постмодерного театру та кінематографа. Це історія Йозефа К., якого переслідує невідома сила правосуддя. Йозеф намагається з’ясувати, в чому його звинувачують і хто саме, поступово усвідомлюючи абсурдність цього таємничого правосуддя і марність спроб йому протистояти. У незавершеному романі «Америка» Кафка вперше використовує свій коронний літературний прийом: зображення реальності без будь-якого авторського коментаря, через свідомість персонажа. Це захоплива розповідь про 16-річного хлопця на ім’я Карл, вихідця з Німеччини, який шукає свій дім, роботу та й взагалі своє місце під сонцем – в Америці..

«Замок» – останній незавершений і найзагадковіший роман Франца Кафки. У центрі роману, як майже в усіх творах письменника, – втаємничені, алогічні, незбагненні взаємини людини зі світом, з системою, з владою, з іншими людьми. Головний герой К. шість днів блукає стежками зимового Села, намагаючись знайти дорогу до Замку. Історія героя нагадує перипетії долі самого автора і так само трагічно передає самотність і безпорадність людини в її протистоянні жорстокості й абсурдності життя. Також видання містить «Подорожні щоденники» (1911–1912), в яких Кафка описав подорожі до Фрідлянда, Райхенберґа, Парижа, Юнґборна та інших міст, і «Вісім зошитів» (1917–1919) – маленькі зошити у восьму частку аркуша, в яких письменник занотовував свої поетичні фантазії, фрагменти майбутніх творів та афоризми.

Вторая версия истории Андроида, рассказанная Вером. Действие происходит независимо от рассказа "Axis mundi".

«Вы когда-нибудь слышали о понятии «axis mundi»? Я – нет. Оказывается, в переводе с латыни это означает «ось мира», которая проходит через центр людского макрокосма, связывая небо и землю друг с другом. Часто axis mundi представлялась нашим предкам в виде древа или некоего колодца, очага. Не обязательно это должно было быть чем-то особенным: магическими свойствами мог обладать почти любой, на вид самый обычный предмет. Однако именно он, такой неприметный с виду, мог являться медиумом, соединяющим миры, энергии, жизни». Рассказ является частью антологии "Сказания об Андроиде".

"Под фонарём" — это современная повесть с напряжённым сюжетом и неожиданной концовкой. Дениса попросили ночью постоять под фонарём. Зачем? Он сам этого не знает, но попросил человек, которому Денис доверяет. Так начинается цепочка странных событий, которые в итоге получат логическое объяснение (или нет): раскопки в поисках стихов, полицейский беспредел как игра, постановочная мизогиния ради лайков, борьба за место в зоне освещения. Денису нужно было просто постоять ночью под фонарём, но череда обстоятельств втянула его в противостояние абсурда и здравого смысла.

Молодой человек в поисках себя и смысла жизни погружается с другом в виртуальный мир особой игры, в которой разум сам создаёт реальность. Мир игры похож на управляемый сон. Подобные вещи, как тяжёлые наркотики, категорически запрещены законодательством, но друзей это не останавливает. Главный герой втягивает в эту игру и любимую девушку. Теряет чувство реальности и способность отличать миры своего подсознания и происходящее вокруг. Пытается вернуться к нормальной жизни, но не может найти в ней смысл.