Украинский фольклор

"Когда люди танцуют в кругу, и их переполняет радость, а кто-то грустит в стороне, они не могут удержаться от того, чтобы схватить его и затянуть внутрь круга, заставив радоваться против его воли. Так и человек: когда он счастлив, то забывает о своих горестях, «стоящих в сторонке», но лишь истинная радость может вовлечь сами страдания и печали внутрь круга". (Рабби Нахман из Брацлава) Осторожно, четвертый выпуск подкаста Radio Eshkolot с танцевальной музыкой разных стран (Италия, Германия, Польша, Венгрия, Румыния, Греция) может привести ваши ноги (и душу) в движение помимо вашей воли. Lakocha – Madilatos 00:00 – 01:09Kapela Niwińskich – Polka żydowska 01:09 – 02:50Daria Maglevanaya – La Rotta 02:48 – 03:44Ensemble Lucidarium – Judentanz 03:43 – 05:38Kapela Brodów – Hatikva Dance 05:35 – 08:51Di Naye Kapelye – Dem Rebbens Tans 08:50 – 11:20Muzsikás – Boyre Olam 11:20 – 14:28 Pekarsky/Toncheva/Bairamov – Tarantella 14:26 – 17:15 «Sometimes, when people are happy and dance, they grab someone standing outside the circle who is depressed and gloomy. Against his will they bring him into the circle of dancers; against his will, they force him to be happy along with them. It is the same with happiness. When a person is happy, gloom and suffering stand aside. Yet greater still is to gather courage to actually pursue gloom, and to introduce it into the joy, such that the gloom itself turns into joy.» (Rabbi Nachman of Bratzlav). The fourth episode of Radio Eshkolot podcast presents a collection of Jewish, Polish, Italian, Greek and Hungarian dance tunes which will move your feet (and soul).

"Макамы похожи на окна в другие измерения. Есть двенадцать таких окон, они ведут в двенадцать совершенно разных миров. Это музыка всегда была уделом очень маленькой группы музыкантов, неким тайным учением. Тайное учение дается не всем, его можно получить только от отца или учителя. Чтобы учитель тебе эти знания передал, он должен чувствовать личную привязанность – как гуру. Это все тайно передается. Как каббала". Всемирно известный израильский музыкант Марк Элияху получил тайны макама и игры на восточной скрипке (кеманче) от своего отца – дагестанского композитора Переца Элияху, а также от великого азербайджанского кеманчиста Адалята Везирова. Radio Eshkolot представляет музыкальный портрет Марка Элияху через выступления и интервью в Москве и Иерусалиме. Текст интервью (в переводе на русский)Longing 00:00 – 04:45Interview 04:46 – 05:42Maqam Shur 05:43 – 08:00Instrumental piece 08:01 – 13:49Brothers Getting Together 14:00 – 17:25Coming Back 17:26 – 21:43Maqam Nawa 21:44 – 23:34Maqam Mahur 23:35 – 25:13Interview 25:10 – 29:09Maqam Shur 29:10 – 33:18 «Maqams are like windows into other dimensions. You have twelve windows that take you to twelve absolutely different worlds. The secret teaching of Maqam was not shared with just anyone. It was to be received either from one's father or a teacher. And to be accepted by the teacher, one had to have a personal relationship with him, like a guru or master. The secret was kept like Kabbalah». Now world famous Israeli kamancheh (oriental violin) player Mark Eliyahu received the secrets of his music from his father composer Piris Eliyahu (originally from Daghestan) and his kamancheh master Adalat Vezirov in Baku. Radio Eshkolot presents a selection of Mark Eliyahu's performances and interviews in Moscow and Jerusalem.

Ноябрьской ночью 2019 года группы фланёров прошли по Берлину. Их впечатления зафиксированы в потоках фотографий, аудио-заметок, видео, историй и музыкальной пьесе. Дрейфующие придумывали себе ситуации, в которых хорошо знакомый город становится странным, и верили, что так возможно узнать о нём что-то новое – Berlin is never Berlin. Композитор Алексей Наджаров смонтировал звуки, собранные дрейфующими, в психогеографическую пьесу Berlin Drift. Этот звуковой маршрут, конструкция из взаимодействующих фрагментов, укладывает разнообразные места в одно линейное восприятие Берлина, соразмерное шагам слушателя. В новом выпуске подкаста Radio Eshkolot куратор дрейфа Денис Есаков предваряет музыкальную пьесу коротким разговором с композитором Алексеем Наджаровым.Веб-сайт «Дрифт в Берлине» One night in November 2019 groups of flâneurs went walking in Berlin. Their impressions were captured in flows of images, audio notes, videos, stories, and a musical piece. Drifters created situations where the once-familiar city became defamiliarized – «Berlin is never Berlin». Composer Alex Nadzharov montaged the Drift sounds into the psychogeographic musical piece «Berlin Drift». This is a sound-route through the city. In the new episode of Radio Eshkolot podcast the soundscape of «Berlin Drift» is prefaced by a brief talk of the project curator Denis Esakov with the composer Alex Nadzharov.Dérive in Berlin website

Сто лет назад Веймарский Берлин стал глобальной узловой станцией, местом пересечения миграционных потоков, многоязычным торжищем, лабораторией радикальных технологических, социальных и художественных экспериментов, сопровождаемых экономическими кризисами и декадентской ночной жизнью. Центром последней были знаменитые берлинские кабаре и танц-залы, в которых часто звучала музыка еврейских композиторов Миши Шполянского и Фридриха Холлендера. В очередном подкасте Radio Eshkolot группа новой импровизационной музыки Goat's Notes предлагает свою интерпретацию еврейско-немецкого кабаре 1920-х. Jonny 00:00-04:03Heute Nacht oder nie 04:04-09:30Ich weiß, das ist nicht so 09:31- 4:15Morphium 14:16-18:46Life's a Swindle 18:39-22:35 A hundred years ago Weimar Berlin became a global migration hub, a multilingual marketplace, exploding with artistic, technological and social innovation amidst economic crises and decadent nightlife. The latter was dominated by cabaret and dance-hall music created by Jewish composers Mischa Spoliansky and Friedrich Hollaender. In the new podcast Radio Eshkolot presents an original interpretation of 1920s standards by an improvisational band Goat's Notes.

Почему горские евреи читают Тору «по-йеменски»? Как по музыке видно, что они пришли на Кавказ из Ирана? Почему у горских евреев с татами-мусульманами общий язык, но ни одной общей песни? Как музыка Дагестана влияет на звуковой ландшафт современного Израиля? В новом выпуске подкаста Radio Eshkolot израильско-дагестанский музыковед и композитор Перец Элияху рассказывает о музыкальном творчестве горских евреев на примере редких полевых записей. Why do Mountain Jews of the Caucasus pronounce Hebrew a lot like Yemenites? How does music demonstrate that Mountain Jews came to the Caucasus from Iran? Why do Mountain Jews and Muslims speak the same juhuri language but don't share even one folk song? How does music from Dagestan influence the soundscape of modern Israel? In the new episode of Radio Eshkolot podcast Israeli ethnomusicologist, composer and musician Piris Eliyahu talks about musical traditions of his own community and comments on rare field recordings.

Почему сторож синагоги Бердичева накануне субботы начистил невероятной красоты люстру и повесился на ней? В новом эпизоде подкаста Radio Eshkolot актриса Юлия Ауг читает хасидский рассказ об иссушающем огне, леденящей воде, щедрых графах, столетних стариках и опасных мыслях. Комментарий философа Ури Гершовича. Саундтрек: Алексей Наджаров, Григорий Сандомирский, Мария Логофет. Why did the keeper of Berditchev synagogue polish the magnificent chandelier on Sabbath eve and hang himself on it? In the new episode of Radio Eshkolot podcast the actress Julia Aug tells a Hasidic story about withering fire, freezing water, generous princes, wise centenarians, and dangerous ideas. Commentary: Uri Gershovich. Soundtrack: Alex Nadzharov, Grigory Sandomirsky, Maria Logofet.

Альбом вибраних карикатур легендарного українського художника журналу "Перець" Анатолія Василенка. Роботи Василенка – це документальне кіно українського народу з його гумором, страхами, забобонами та радощами. Альбом є другою частиною Антології Української Карикатури. Album of selected cartoons of the legendary Ukrainian artist Anatoly Vasylenko. Vasylenko's works are a sort of documentary, featuring Ukrainian folk with all its humor, fears, prejudices, and joys. The album is the continuation of the Antology of Ukrainian Cartoon.

В настоящей книге публикуются две повести Н. В. Гоголя («Тарас Бульба» и «Вий») из цикла «Миргород», который автор задумывал, как известно, как продолжение «Вечеров на хуторе близ Диканьки», предполагая и дальше знакомить читателей с жизнью и бытом малороссийских крестьян, казаков и мелких помещиков. От веселых и романтических парубков и дивчин, вдохновенно-поэтических описаний украинской природы Гоголь перешел к изображению прозы жизни. Подготавливая материал для повести «Тарас Бульба», писатель по крупицам собирал исторические эпизоды, включая информацию из личных архивов и необнародованных источников. При этом, выкладывая мозаику истории Украины, классик разбил сухие факты народным фольклором, искусно смешал исторические факты и художественный вымысел. «Вий» – повесть об испытании духовной стойкости перед лицом враждебных, темных сил мира. Стоило Хоме усомниться в себе, как он забыл все свои заклятия и молитвы и погиб… Фантастическая, но весьма поучительная история.

Сказка о двух красавицах-русалках Роси и Раставице, о мудром днепровском пороге Будиле и спящем запорожце.

Детское любопытство подчас ведёт к большой беде, но оно же в силах спасти жизнь многим людям. А уж если рядом оказывается завзятый казак, знающийся с колдовскими силами, то и подавно!

Ця книжка знайомить з чарівним світом української міфології, з розмаїттям притаманних йому тваринних і рослинних символів. Пошанування тварин у слов’ян має прадавнє коріння. Люди, які жили в лісах і степах,часто стикалися з представниками тваринного світу. Деякі звірі ставали в нагоді у господарстві, за умов коли з ними вміли налагоджувати стосунки; інших поважали за силу і вважали їх захисниками, оберегами роду чи племені, такі тварини звалися тотемами. І до дерев, квітів та рослин слов’яни ставились з особливою пошаною, наділяючи їх надприродними властивостями. Саме тому з’явилися перекази про світове дерево, яке обіймає коренями землю, а гілками тримає небо.

Міфи, легенди, вірування, замовляння, заклинання… Вони переходять із століття в століття, від покоління до покоління. Ці нетлінні духовні скарби далеких пращурів з їхньою чарівною образністю і символікою, не звичними для нас божествами, духами та персонажами, яким притаманна надлюдська магічна енергія і здатність перевтілюватися, виповідають нам, може, навіть більшою мірою, ніж науково-документальні праці, глибинні процеси духовного життя прадавніх людей, їх світогляд, засвідчують еволюцію їх моралі, психології. Не пізнати їх – просто обікрасти себе. На основі досліджень, етнографічних праць, спостережень і розвідок у нашому виданні дбайливо зібрано і систематизовано великий матеріал – з маленьких осколків знань і відомостей, що дійшли до нас з глибини століть, складається велична картина світобачення далекого слов’янського предка.

Ця книжка знайомить з чарівним світом української міфології, з історією слов’янських племен, з багатством народних обрядів, ритуалів і оберегів, а також докладно розповідає про різні види зброї та обладунків наших далеких предків, які хоч і були наділені, як сказав видатний діяч чеського і словацького національного відродження Павел Йозеф Шафарик, «тихою величчю», але завжди вміли постояти за себе.

Ця книжка знайомить з чарівним світом української міфології, з багатством фольклору, або усної народної творчості, що являє собою складову художньої культури народу. Слово, особливо поетичне, завжди високо шанувалося українцями, воно з давніх-давен пов’язане з традиціями, обрядами, ритуалами, з різними видами діяльності людини, з її переживаннями і настроями. Можна стверджувати, що фольклор узагальнює життєвий досвід, світогляд та естетичне ставлення людини до дійсності й донині залишається живильним джерелом для сучасної літератури та мистецтва.

Эта книга пригодится ученикам средней школы, да и вообще всем тем, кто интересуется литературой нашей страны, потому что творческие достижения украинских мастеров слова – как прошлого, так и настоящего – заслуживают большего, чем отстраненное уважение и перелистывание учебников. Попробуйте найти свободную минутку, чтобы взять в руки «Энеиду» Котляревского или «Кайдашеву семью» Нечуя-Левицкого и перечитать их. Тогда станет понятным, почему произведения многих украинских авторов в мире считаются настоящими жемчужинами литературы… Это издание рассказывает не только о творчестве украиноязычных писателей нашей Родины и украинской диаспоры, но и русскоязычных авторов, чья жизнь и творчество связаны с Украиной, например Шолом-Алейхема, М. Булгакова, Б. Чичибабина и других. Особое внимание уделено древнему периоду развития литературы, поскольку именно он не слишком широко освещается в школьных учебниках. Итак, вам предоставляется возможность познакомиться с украинской литературой от ее истоков.

«My favourite example! Following the tradition, in the early hours of Mokiy the Wet (24th May according to the Gregorian calendar) a woman would take off clothes and, being naked, would run about her garden bed of sunflowers three times (see “Naked Days”). However, any person who would notice her naked knew perfectly well that she was not a witch, but a kind Ukrainian housewife, who sought to have a good harvest!..»

«Мій улюблений приклад! За традицією у ніч на Мокія Мокрого (24 травня за нашим стилем) господиня роздягалася догола та тричі бігала навкруги грядки соняшників (читай „Голі дні“). Втім кожен, хто випадково побачив її оголеною, знав напевне: це не відьма, а добра українська господиня, яка бажає отримати кращий врожай!..»

Створення антології літератури Львова вже давно на часі. Адже такої кількості книжок і часописів не видавали ніде в Україні, окрім Львова, ще із Середньовіччя. Вихованці західних університетів, такі як Юрій Котермак (Дрогобич), Павло Русин з Кросна, Себастіян-Фабіян Кльонович та інші, жили у Львові й творили то латиною, то польською, але проявили себе великими патріотами Русі. Давньою писемною українською мовою писали в XVI–XVII ст. Лаврентій і Стефан Зизанії, Іван Борецький, Памво Беринда, Йоаникій Волкович. А ще Іван Вишенський, Юрій Рогатинець, Мелетій Смотрицький. Перші сценічні твори українською мовою теж з'явилися у Львові. То були інтермедії «Продав кота в мішку» та «Найліпший сон». Перший том антології завершується літературою початку XX ст. і знайомить читачів не тільки з українськими класиками, але й з менш відомими авторами та класиками польської і австрійської літератури, які були пов'язані зі Львовом і Львівщиною. У виданні також представлені народні та літературні казки й оповідання, які зацікавлять широкі читацькі кола.

«Автор цих анекдотів – народ» – не втомлюється повторювати Олексій Кононенко у своїй семибарвній-семиструнній серії із 7 книг «Антологія українського анекдота «Українська веселка». Він не один рік збирав, упорядковував і супроводжував авторськими текстами ці збірники і веселих, і сатиричних історій та примовок. Український народний гумор має віковічне коріння, на якому виростає та рясно родить і сучасний сміхограй. Тут є і так звані «мандрівні» сюжети, і дружні «позички» з гумору інших народів, є посилання на конкретних співтворців деяких гуморинок і тематичні варіанти анекдотів. Книги цієї серії мають яскраві своєрідні теми, і кожну із них адресовано широкому колу читачів. Смійтеся на здоров’я!

Готична, або романтична, фантастика в Україні виникла на основі давньої української літератури і народної міфології. Романтики захоплювалися казками й містикою, і згодом міфічні істоти заполонили українську поезію і прозу. Українська народна демонологія набула такої популярності, що захопила не тільки українських, а й російських та польських письменників. Але ані в Росії, ані в Польщі не існувало такого багатства міфологічних образів і сюжетів. Класична фантастична проза в кожній європейській літературі виглядає по-різному. Особливістю ж слов’янських літератур є те, що надприродне зображається з великою дозою гумору і тяжіє до фольклорного тлумачення фантастичних подій та образів. У цій книжці українську фантастичну прозу ХІX – ХХ сторіч представляють мало відомі твори Івана Барщевського, Михайла Чайковського, Івана Бороздни, Миколи Костомарова, Євгена Згарського, Наталі Кобринської, Івана Франка, Івана Липи, Гната Хоткевича та багатьох інших авторів.