Современная украинская литература

«…Опритомнівши, Зоряна подумала, що теж хоче бути отаким жовтеньким листочком, щоб безтурботно гойдатися під вітром та нічого не відчувати… Подумала… і враз стала легкою-легкою й упала з лави додолу, до купки жовтого листя, бо в ту ж мить перетворилась на осінній кленовий листочок…» «…Приходячи ввечері додому, Галиночка сідала в кут, міцно обіймала своїх звірят і, допоки не сідало сонечко, дивилась на картину, з якої на неї, щасливі та усміхнені, дивились тато й мама…» Об’єднує ці казки те, що їхні героїні намагаються подолати душевний біль від втрати близьких… Це психологічні історії, які мають сподобатись підліткам, особливо тим, хто пережив втрату або розлучення батьків…

«Коханці Юстиції» — паранормальний роман, у якому окремі життєписи з притаманною автору композиційно-стилістичною майстерністю об’єднуються в художню цілість і аж волають про восьми-з-половиною-серійну кінематографічну реалізацію. Родинно-побутові і політичні вбивства, зґвалтування і грабунки, розбещення малолітніх і загадкове відокремлення голови, ідейні зради і зради заради ідеї, закладені різним дияволам душі й не завжди справедливі, але часто жахливі покарання. Чого ще треба, щоб читач відчув себе благим і з насолодою усвідомив свою моральну перевагу над нещасними коханцями примхливої Юстиції? Та вже — за старою доброю традицією — й над автором, якому спало на думку увічнити таких пропащих істот.

Розширення свідомості… Різноманітні адаптації до особистого світосприйняття. Людина воліє знати більше, ніж бачить, чує, відчуває. Чи можливо це? Головний герой роману спробував позбутися зайвого за допомогою непотрібного, аби здобути нове й незвідане…

«Роман про добру людину» Емми Андієвської – це філософсько-психологічний твір, дія якого відбувається в українському таборі для переміщених осіб в Міттенвальді***. Лейтмотивом твору є прославлення добра, яке є основою існування світу. Світову славу письменниці принесли прозові твори «Герострати», «Роман про людське призначення», «Подорож», «Джалапіта», «Тигри», «Казка про яян», поетичні збірки «Народження ідола», «Наука про землю», «Вілли над морем», «Міражі», «Міста-валети», «Шухлядні краєвиди» та ін. Емма Андієвська – українська письменниця та художниця, яка працює у стилі сюрреалізму та герметизму.

Риба шукає, де глибше, а людина – де ліпше. Тому герої повісті «Вікторія регія», не маючи змоги вижити на рідній верховинській землі, вирушили в далеку Бразилію, аби заробити грошенят і повернутися додому заможними людьми. Але більшість з них не повернеться в отчий край, згинувши на чужині: то в океанських водах, то в річці від піраній, то від укусів лютих гадюк… Навіть не всі допливуть до тієї омріяної Бразилії, до місця своєї рабської роботи. Які пекельні біди чекатимуть на них, які трагічні історії та життєві перипетії доведеться пережити, які приниження і митарства пройти – про все це йдеться у повісті. Цей твір – про першу хвилю еміграції українців за кордон. Назва твору – квітка, що росте у Бразилії і цвіте всього кілька днів у році.

Убийство врача-психотерапевта. Следствие отрабатывает сразу несколько версий — на почве оставшегося имущества, это и возможная месть кого-то из больных, которых лечил доктор. Это и странный список имен, да и неофициальная домашняя практика тоже дает основания для размышлений следователю Маркияну Мокрицкому. Львовский антураж и интересные места моего родного города, на фоне которых разворачивается действие романа. В книге присутствует ненормативная лексика.

Історія розповідає про те, як: Котигорошко, Івасик-Телесик, Майстер Іванко, звірі з казкової Рукавички, морська красуня Царівна, Сірко, Коза-Дереза і Лепрекон, який випадково потрапив не в свої казки — намагаються відшукати свого мальовника. Мілош Ярович подорожує країнами Європи, вивчаючи місцевий фольклор. Але під Києвом губиться ціла папка з героями українських казок та одним вередливим Лепреконом. Так починається пригода, під час якої казкові персонажі знайомляться з відважною дев'ятирічною дівчинкою Сашою, яка допомагає героям українського фольклору відшукати мальовника. І все було б добре, якби не підступний директор старого пересувного цирку містер Бон-Бон. Він бачить в казкових героях вигоду для себе, та починає переслідування. Але Саша не відступає. Дівчинка допомагає новим друзям подолати шлях повний пригод від Києва до Львова, де вони знаходять Мілоша Яровича.

Події детективного роману відбуваються в Німеччині, у місті Берлін. Головна героїня- Герда Фішер, старший детектив агентства «Штайн» веде розслідування, щодо вбивства керівника юридичної компанії «Маккалаген та партнери» Роберта Маккалагена. Розслідування також відбувається у Лондоні. У романі висвітлені не лише етапи слідства, але і характери та взаємодія між собою головних героїв. Філософські роздуми автора про життя та його цінність переплітаються з гумором та легким ставленням до різних ситуацій та виходу з них.

Зібрані у збірці писання, це сучасні і пробираючі твори про почуття, переживання, віру і боротьбу головного героя. Суть збірки, це - вічне протистояння добра та зла, темного і світлого у всесвіті, оскільки, вони одне без одного існувати не можуть, бо завжди на щось є анти щось. Все у світі дзеркальне, як з якого боку подивитись, бо все може помінятись місцями, однак, світлого завжди має бути дещо більше, незважаючи на те, що тіні і не було би, якби не існувало світла. Чим ти будеш прикрашати свої протилежні сторони душі вибір лише за тобою... Що буду розповідати, поїхали та й все…

Коротке дослідження теми Бога та війни. Чи можлива присутність Бога на війні, у найкровожерливішому породженні людства? Короткий аналіз світових воєн з історії від створення світу до наших днів в призмі сьогоденних подій на сході України.

…У селі Мала Староградівка, яке знаходиться в так званій сірій зоні, залишилися жити лише двоє – пенсіонер сорока дев’яти років Сергій Сергійович і його колишній однокласник Пашка. І вони, м­аючи абсолютно протилежні погляди на життя, зм­ушені м­иритися, хоча до одного заходять в гості українські військові, а до іншого – сепаратисти. Головна турбота Сергійовича – як і куди з настанням­ весни відвезти подалі від війни своїх бджіл – всі шість вуликів. Відвезти туди, де не стріляють, щоб згодом­ у м­еду не було присм­аку війни. Зібравшись у дорогу, бджоляр і сам­ поки не уявляє, які випробування чекають на нього і на його бджіл. Після не зовсім­ вдалої зупинки біля Запоріжжя він вирішує їхати з бджолам­и до Крим­у, до татарина, з якимпознайом­ився понад двадцять років том­у на з’їзді бджолярів. Він навіть уявити собі не м­оже, що літо, проведене в Крим­у, навчить його не довіряти не тільки людям­, а й власним­ бджолам­.

…Одного разу, прокинувшись, ти бачиш за вікном вогонь. Ти його не розпалював. Але гасити його доведеться й тобі… …Січень 2015 року. Донбас. Паша, вчитель однієї зі шкіл, спостерігає, як лінія фронту неухильно наближається до його дому. Стається так, що він змушений цю лінію перетнути. Щоби потім повернутись назад. І для цього йому щонайменше потрібно визначитись, на чиєму боці його дім…

Ця історія схожа на казку - і деякою мірою це казка і є. Якось у всесвітній мережі зустрілись дві поетки, які ніколи не бачили одна одну, і почали віршувати. Це стара традиція поетичної розмови, бесіди чи суперечки, яка побутувала не тільки задовго до народження поетес і винайдення інтернету, а й задовго до перших записаних віршів. З такої давньої традиції, відродженої в сучасній мережі, народилась книга "Плетиво", у якій всі вірші переплітаються між собою. А яка історія з них складеться саме для вас - відкрийте книгу, щоб дізнатись. Художник Світлана Чебанова.

Сучасний містичний Київ. Джини, відьми, перевертні та інші представники паранормального світу живуть серед людей таємним життям. Класичне протистояння ангелів та демонів — це не протистояння добра та зла. Це війна за владу над людством. Головні герої — демон Алексіос та звичайний хлопець Ден — займаються пошуками втікачів з Пекла. Товариші стають свідками подій, які можуть призвести до загибелі людства. Разом з іншими героями історії вони розгадують загадки, мандрують світами та вступають у боротьбу з могутніми силами, аби врятувати світ. На сторінках роману читач відвідає знайомі місця столиці, занурившись у захоплюючі фантастичні пригоди, наповнені відсилками до поп-культури.

«Мигдаль для серця» – продукт універсальний. Його можуть вживати майже всі категорії людей, за винятком тих, що мають індивідуальну непереносимість душевного тепла або надлишкову увагу до себе. Щоденне споживання десяти-п’ятнадцяти сторінок «мигдальних» творів забезпечує організм повноцінним комплексом думок та емоцій, необхідних для відчуття наповненості життя.

Оскільки імбир має протизапальну дію, найпопулярніше його застосування – профілактика і лікування гострих емоційних станів, депресії, апатії, відсутності смаку до життя. При будь-якому душевному, сердечному, моральному болю прочитайте «Імбир для душі» – це знизить неприємні відчуття. А якщо прочитати історії повільно вголос на самоті, а потім перечитувати уривки з них та висновки, то вони діятимуть як компрес на болюче місце.

Події нового роману Юрія Винничука «Аптекар» відбуваються у 1646–1648 роках спочатку у Венеційській республіці, а далі – у Львові. Історичне тло уміло використане для захопливої гри в дійсне-недійсне, де персонажі історичні сусідять з вигаданими, а їхні складні стосунки формуються у любовні трикутники. Фантазійні описи звучать як реальні, авторська вигадка відходить на другий план, змушуючи читача вірити у світ, витканий зі сну. Проза Ю. Винничука – це завжди інтригуюча оповідь завдяки бурхливій уяві майстра вишуканих стилізацій. Автор знову дивує тим, що новий роман, який поєднує у собі метафоричність і гострий сюжет, не схожий на жоден попередній. Хоча окремі натяки й алюзії єднають його з «Танґом смерті».

Роман Іваничук (нар. 1929 р.) – відомий український письменник, громадський діяч, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, Герой України. У доробку патріарха української історичної романістики двадцять історичних романів, якими він намагається, за його висловом, «внести дрібку своєї праці для збереження й повернення історичної пам’яті в народі», служити йому «мечем і мислію». Художнє слово стало для Романа Іваничука саме такою зброєю. У своїй книзі «Сліди на піску» Роман Іваничук хоче сказати, що навіть найнепомітніший слід, який залишила на рідній землі чесна людина, ніколи безслідно не зникає. Книга містить короткі повісті, новели й есеї, написані в різні роки, а тому читач має змогу оцінити Романа Іваничука як майстра «малої» прози. В маленьких оповідках автор розмірковує про давню історію України та наше суперечливе сьогодення, розкриває характер людини крізь призму душі при мінімумі зовнішніх подій. Книга сповнена тривог за долю українського народу, однак пройнята вірою у його велике майбутнє.

Роман Іваничук (нар. 1929 р.) – відомий український письменник, громадський діяч, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, Герой України. У доробку патріарха української історичної романістики двадцять історичних романів, якими він намагається, за його висловом, «внести дрібку своєї праці для збереження й повернення історичної пам’яті в народі», служити йому «мечем і мислію». Художнє слово стало для Романа Іваничука саме такою зброєю. «Осінні узори» – це книжка про звичайних людей, добірка новел і оповідань, написаних у різні роки, з сюжетами, вихопленими просто з життя. Це своєрідна сповідь письменника-життєлюба, літописця не тільки сивої давнини, але й своєї епохи. В його творах можна знайти атмосферу, настрій, образи, запахи й смаки улюблених міст і місць, як вони закарбувалися у пам’яті автора. Тут є все – радість, печаль, краса, усмішка, кохання, надія і сміх. А головне – в оповідках (як їх називає автор) є мудрість. Справжня мудрість бачити світло навіть у сутінках і віддавати любов беззастережно і чесно. І цією мудрістю щедро ділиться людина чиста, глибока – і водночас дуже проста. Власне, яким і повинен бути справжній мудрець.

Роман «Настане день, закінчиться війна…» здобув третю премію на «Коронації слова-2015». Події цієї сімейної хроніки відбуваються в галицькому селі Кам’янка Лісна упродовж першої половини ХХ століття. В центрі роману – доля трьох братів Засмужних, хліборобів, людей суто мирної праці, яким, однак, доводиться воювати. Війни не оминули нікого: Теодор пройшов страшний табір Талергоф, Першу світову і війну за незалежність України; зазнав «принад» російського полону Іван; повернувся інвалідом з польсько-української війни наймолодший брат Юрій. Не відпустив молох війни і наступне покоління родини. Проте, незважаючи на тяжкі випробування, Засмужні завжди намагалися зберегти честь і прагнули за будь-яких обставин залишатися людьми.