Книги автора: Светлана Талан

Несчастливое детство оставило глубокие рубцы в сердце Павлины: она стыдится себя и избегает мужчин. Но мама всегда говорила, что любой кошмар заканчивается. И это время настало! Теперь Павлинка привлекательна и уверена в себе! Она знакомится с Юрой, и молодой человек открывает ей неизведанное чувство любви. Казалось, самое страшное уже позади, но вдруг Юра уезжает не попрощавшись. Что же такого он узнал?

Віталія і Родіон зрозуміли, що хибно уявляли свободу як втечу від суспільства. Після пережитої трагедії – втрати новонародженого сина – вони повертаються додому і вирішують на певний час розійтися, щоб осмислити те, що було, є і буде між ними. Родіон іде добровольцем в АТО. А Віталія вчиться давати собі раду. Та хай як вона намагається жити звичайним життям і знайти роботу, їй усюди заважає матір, яка не може пробачити доньці несподіваного непослуху. Складається, здавалось би, безвихідна ситуація. Щоб змінити її, треба зважитися на рішучий крок… Чи не забракне Віталії сил? І яка доля їхнього з Родіоном кохання? В формате PDF A4 сохранен издательский макет книги.

Ростислав майже не звертав уваги на закохану по вуха Марусину. Він погрався з її почуттями, пішов до армії і повернуся з іншою дівчиною. Принижена зрадою та вщент розбита Марусина, покинувши все, поїхала до Данії на заробітки, щоб повернутися сильною, самодостатньою, успішною. Ще раніше сестра Марусини Ореста виїхала в Данію і, здається, знайшла там своє жіноче щастя. З надією на краще туди ж вирушила Любаня – сусідка Марусини. Три жінки, зраджені найдорожчими людьми, стануть одна для одної янголами-охоронцями. Бо кожна має хай і обпалені, проте міцні крила. Три жінки, що шукали щастя, опинилися над прірвою. Та не для того, щоб упасти, а щоб злетіти.

Софійка відчувала біду, тому благала коханого Сашка не їхати в чергове відрядження. Із лагідною посмішкою він сказав, що повернеться за кілька тижнів, однак цього не сталося… Дівчина у відчаї! Від рідних хлопця вона дізнається, що спіткалося лихо і її Сашко потрапив до лікарні. Однак, побачивши його, Софійка розуміє: усе набагато страшніше… До видання також увійшли оповідання з циклу «Грані сьогодення»: «Особисте», «Мій Тарас», «Він, вона і вино», «Запізніле зізнання», «Новий міст», «Співбесідник за викликом», «Однокласник», «І щоб ніхто й ніколи…».

Тамара любила лілії. Особливі, неповторні… Ці ніжні квіти нагадували їй про маму – гарну, тендітну та водночас сильну жінку… Мами не стало, коли Тамара була зовсім дитиною. Вона досі пам’ятає той жахливий день. Відтоді щороку на могилі матері з’являється кошик із чудовими ліліями. Тамара марно намагалася дізнатися, від кого він. Так само марно вона прагла дізнатися правду про батька… У річницю маминої загибелі Тамара зустрічає на кладовищі чоловіка, який називає себе знайомим матері. Жінка розуміє, що він знає більше, ніж говорить…

Ілля – простий автослюсар. Що він міг дати доньці заможного підприємця? Кохання? Звучить романтично, але без фінансового підґрунтя ця казка швидко скінчиться. Щоб розпочати свій бізнес, Ілля наважується попросити грошей у кримінального авторитета на прізвисько Латиш. Але «ділова угода» завершується кримінальними розбірками. До гри несподівано долучається Марго, дружина Латиша. Вона рятує хлопця, тікаючи разом із ним. Шляху назад немає. Там лишилося все, чим жив Ілля: його кохана та їхня ненароджена дитина. Тепер він – утікач. Але Ілля не сам. Він відчуває, як без бою віддає своє серце Марго, закохуючись у цю небезпечно привабливу жінку. Ілля гадає, що Марго врятувала його. Але навіщо – знає лише вона…

Кирило закохався в Кіру ще в школі. Та вже тоді було зрозуміло, що вони занадто різні, щоб жити разом. Весілля не змінило цієї обставини. У 2014 році почалася війна, і запальна та відчайдушна Кіра вирушила на фронт добровольцем. Чоловік не міг відпустити її саму. Він ладен був піти за коханою в саме пекло. Кирило воював поруч, коли Кіра отримала те страшне поранення. А одного дня в комп’ютері дружини він знайшов те, що може перекреслити їхнє спільне майбутнє. Невже жінка, заради якої він помер би, має інше життя, де для Кирила немає місця?..

Вихованці війни, вони мали за розкіш одяг і взуття, за щастя – відвідини кінотеатру на зекономлені на їжі копійки… Вони мріяли, закохувалися, одружувалися й не ділили дітей на своїх і чужих… Коли Марія та Роман побралися, вони були ще зовсім молоді, але душами вже починали сивіти: далося взнаки життя під час німецької окупації. Насильство, знущання, голод, смерть проносилися перед дівчачими і хлопчачими очима, щоб потім відгукнутись у війні за людську гідність і право на спокійну старість… Раніше книга виходила під назвою «Не вурдалаки».