Книги автора: Стендаль

Ebook con un sumario dinámico y detallado: Situada en el castizo Chamberí, uno de los barrios del ensanche del Madrid decimonónico, la novela presenta un mórbido triángulo amoroso entre una mujer, un viejo —que confunde honor y provecho— y un &apos;artista&apos;.4 <br/> Al morir su madre, la huérfana Tristana es recogida por un amigo de la familia don Lope, que acabará convirtiéndose en su tutor-seductor. La joven protagonista se rebela ante tan humillante situación y al poco conoce y se enamora de Horacio, un pintor de ideas tradicionales que no acepta el espíritu feminista de Tristana. El pintor tiene que ausentarse de Madrid durante una larga temporada y la relación se enfría (aunque en Tristana sigue viva en un Horacio idealizado). Entretanto, a ella le han tenido que amputar una pierna, quedando así de nuevo atada a don Lope. Cuando Horacio regresa, nada queda entre ellos de las antiguas ilusiones. El pintor acabará casándose con otra mujer y Tristana cambiará sus sueños de ser actriz por una vida estéril y casi autómata, con Dios como único «objeto del deseo».5 Con un don Lope, cada día más chocho y arruinado, una boda de conveniencia para ambos precipita el final feliz de la novela. Tristana es una novela del escritor español Benito Pérez Galdós publicada en 1892 que continúa el ciclo «espiritualista» de las «Novelas españolas contemporáneas» iniciado un año antes con Ángel Guerra. Abordando el tema de la emancipación de la mujer en la sociedad española de finales del siglo XIX,1 profundiza en el mundo conflictivo físico y emocional de «una mujer que no quiere ser ni amante ni esposa».2 Algunos críticos la han visto como una exégesis o adaptación española del drama de Ibsen Casa de muñecas (1879). Benito María de los Dolores Pérez Galdós, conocido como Benito Pérez Galdós, fue un novelista, dramaturgo, cronista y político español.

Ciesz się klasyką! Miłego czytania!

Fabrycy del Dongo to syn mediolańskiego arystokraty. Niestety choć w domu nie brakuje pieniędzy, młodzieniec nie znajduje w nim miłości i wsparcia, więc postanawia spróbować szczęścia w armii Napoleona.Bierze udział w bitwie pod Waterloo. Po powrocie rozpoczyna karierę w duchowieństwie, ale nie stroni od romansów…Powieść Stendhala Pustelnia parmeńska, dzięki przychylnym recenzjom m.in. Honoriusza Balzaka, przyniosła Stendhalowi uznanie już za jego życia.Marie-Henri Beyle, piszący pod pseudonimem Stendhal, to jeden z najsłynniejszych francuskich pisarzy początku XIX wieku. Był prekursorem realizmu w literaturze — uważał, że zostanie zrozumiany dopiero przez przyszłe pokolenia. Sformułował koncepcję powieści-zwierciadła.

&quot;Die Kartause von Parma" ist ein Roman des französischen Schriftstellers Stendhal aus dem Jahr 1839. Stendhal (Synonym für Marie-Henri Beyle) war Schriftsteller, Militär und Politiker und gilt heute als einer der frühesten Vertreter des literarischen Realismus. Er kreierte mit «Die Kartause von Parma» einen romantischen Mythos seines Traumlandes Italien. Die Geschichte beginnt 1796 in Mailand, nachdem Napoleon die Stadt erobert hat. Der junge Fabrizzio begrüßt die französische Armee als Befreier von politischer Rückständigkeit, sein Vater, der Marchese del Dongo, und sein älterer Bruder Ascanio hassen die Eroberer. Schließlich meldet sich Fabrizzio als Freiwilliger in die Armee von Napoleon und kämpft in der Schlacht bei Waterloo. Liebesabenteurer und Eskapaden nötigen Fabrizzio zu einem Leben auf der Flucht. In einer Schlägerei tötet er den eifersüchtigen Liebhaber einer Angebeteten. Intrigen am Hof führen dazu, dass er vor Gericht gestellt wird. Dort droht ihm ein folgenschweres Urteil. Die Volten der Handlung sorgen für Tempo und Unterhaltung."Die Kartause von Parma" ist historischer Roman und eine große Liebesgeschichte der Weltliteratur. Kriegswirren, Ränkespiele, Niedertracht, Eitelkeit, Giftmord, Zynismus und Abenteuerhunger – alles findet sich in diesem sinnesvollen Buch, das das letzte vollendete Werk von Stendhal blieb und ihm als Einziges zu Lebzeiten Aufmerksamkeit einbrachte. Balzac war ein leidenschaftlicher Verehrer der Geschichte, über die Herzogin Gina schrieb er: «Die Herzogin ist eine jener herrlichen Statuen, die uns die Kunst bewundern und zugleich die Natur verwünschen lassen, weil sie mit solchen Modellen geizt.» 1. Auflage Umfang: 725 Buchseiten bzw. 705 Normseiten Null Papier Verlag

&quot;Armance" ist Stendhals erster Roman. 1827 publizierte mit einer Handlung, die um 1820 spielt. Es ist die Liebesgeschichte zwischen dem reicheren, offenbar impotenten jungen Octave de Malivert und seiner armen jungen adeligen Cousine Armance. Beide fühlen sich zueinander hingezogen, doch etwas Unausgesprochenes steht zwischen ihnen. Da ist vor allem Octaves kompliziertes, einzelgängerisches Wesen, das ihn seinen Mitmenschen oft zum Rätsel macht. Die mittellose Armance wiederum fürchtet, für eine Mitgiftjägerin gehalten zu werden, denn Octave verfügt über ein beträchtliches Vermögen. Octave nimmt sich nach ihrer Heirat auf einem Schiff in Richtung Griechenland das Leben. Stendhal schildert diese Liebe eindringlich und mit der Menschenkenntnis, die auch seine späteren Romane (unter anderem Rot und Schwarz) auszeichnet.

Müəllif bu əsərdə Fabrisio və Kleliyanın məhəbbət macərası fonunda saray intriqalarına da toxunaraq ümumilikdə XIX əsrin fransız və italyan cəmiyyətini satirik dillə tənqid edib.

Müəllif bu əsərdə Fabrisio və Kleliyanın məhəbbət macərası fonunda saray intriqalarına da toxunaraq ümumilikdə XIX əsrin fransız və italyan cəmiyyətini satirik dillə tənqid edib.

Fransız yazıçısı Stendalın “Vanina Vanini” povesti italyan vətənpərvərlərin (Karbonarilər) Avstriya hökmranlığına qarşı mübarizəsindən bəhs edir. Öz vətənlərinin azadlığı uğrunda döyüşən xalqa hüsnü-rəğbətini gizlətməyən Stendal, gənc karbonari – Tyetro Missirillinin parlaq surətini yaradır. Pyetronun qəlbindəki inqilabi borc hissi kübar və həm də gözəl Vaniniyə olan məhəbbət hissi ilə daima mübarizə aparır. Vanini isə Missirilinin yalnız ona məxsus olmasından ötrü karbonarilərin ittifaqını düşmənə satır, lakin Missirili əqidəsindən dönməyərək Vaniniyə olan məhəbbətindən imtina edir və məsləkdaşları ilə vətənin azadlığı uğrundakı mübarizəsini davam etdirir.

Роман «Червоне і чорне» є одним з найкращих творів відомого французького письменника Стендаля (1783–1842). Його герой – Жульєн Сорель – увійшов у світову літературу як уособлення непокірливої, волелюбної юності. Сорель вступив у самостійне життя після падіння Наполеона, у період Реставрації Бурбонів. При Наполеоні обдарований юнак, можливо, зробив би військову кар'єру. Але за свого часу єдину можливість просунутися в суспільстві він вбачав у тому, щоб, закінчивши духовну семінарію, стати священиком. У душі Сореля сперечаються дурні нахили і людяність, холодний розрахунок і романтична чутливість. Любовна інтрига і честолюбні мрії приводять його на гільйотину.

Стендаль (справжнє ім'я Анрі Бейль, 1783–1842) – видатний французький письменник, людина, яка була не тільки свідком перемог та поразок Наполеона, але й безпосереднім учасником наполеонівських війн, у тому числі в Італії, перебування в якій залишило глибокий слід у його творчості. Італія дала Стендалю сюжет одного з його шедеврів – роману «Пармський монастир», де органічно поєдналися романтизм і реалізм. Автор реалістично показує, що в роздрібненій Італії І третини XIX століття немає місця таким людям, як головний герой Фабріціо дель Донго, людям з вільною душею і багатою уявою, з палкими почуттями і таким самим прагненням щастя. Витончене зображення Стендалем героїв книги дає змогу назвати «Пармський монастир» найпоетичнішим романом письменника. Водночас автор створив чудовий образ Італії, в якому реалістичний малюнок зливається з романтичним міфом.