Книги автора: Андрей Юрьевич Курков

«Если б я курил – было бы легче после каждого тихого, со стороны невнятного и непрочитываемого скандала выкуривать по нескольку сигарет, и дым, никотин, становящийся на время не то чтобы смыслом или запахом жизни, но чем-то отвлекающим, как воскуриваемый в свою собственную честь фимиам, помогал бы мне в очередной раз увидеть в дальнейшем моем существовании радость. Но я не курил с детства и думал, что начинать курить в тридцатилетнем возрасте – это уже точно проявление детства или глупости…» Ранее произведение выходило под названием «Милый друг, товарищ покойника».

При всем разнообразии сюжетов произведения Андрея Куркова объединяет страстная мечта героев обрести любовь. Поиск любви – главная движущая сила сюжета и романа "Любимая песня космополита", и всех восьми рассказов, вошедших в предлагаемую читателю книгу. Реальное и ирреальное, философия и жизненная правда, размеренный ход событий и неожиданные повороты сюжета удивительно соединились в произведениях Куркова, и это удерживает читателя в напряжении от первой до последней страницы.

Повести и рассказы, вошедшие в эту книгу, объединяет непредсказуемость сюжета, ирреальное в жизни, казалось бы, обычных людей, неповторимые характеры героев, в каком бы абсурдном мире они ни существовали. В публицистических произведениях А.Курков размышляет о настоящем и будущем Украины.

Герой романа «Пикник на льду» журналист Виктор Золотарев получает необычное задание от крупной газеты: писать некрологи на видных влиятельных людей, хотя все они пока еще живы. Постепенно он понимает, что стал участником крупной игры теневых структур, выйти из которой живым оказывается почти нереальной задачей. Произведение выходило ранее под названием «Смерть постороннего».

"Пуля нашла героя" – заключительный роман фантастической трилогии А. Куркова "География одиночного выстрела". Герои романа пережили страшную, кровопролитную войну и готовы отдать все силы для восстановления из руин своей Родины. Все прекрасно и стабильно в новом послевоенном мире, только все еще летает над ним пуля. Такая у нее судьба – только убив героя, найдет она покой. И хоть страна полна героев, они другими пулями убиты, своими, чужими ли, а те, кто остался в живых – Кремлевский Мечтатель Эква-Пырись, подкремлевский житель Банов, солдат Вася, – на роль героев не годятся. Вот и ищут ангел и пуля того, кто прекратит их мытарства: пуля – чтобы убить героя и остаться в нем, а ангел – чтобы после смерти забрать его с собой в Рай. Но где его найти? И как его найти до того, как его найдет пуля?

"Судьба попугая" – вторая книга фантастической трилогии А. Куркова "География одиночного выстрела". На страницах романа живут, героически сражаются и преодолевают тяготы военного времени знакомые уже читателю персонажи – народный контролер Добрынин, ангел, урку-емец Ваплахов и попугай-декламатор Кузьма. Все так же летает по фантастической Советской стране пуля и никак не может найти героя или праведника, смерть которого прекратит все войны на земле.

"Сказание об истинно народном контролере" – первая книга фантастической трилогии А. Куркова "География одиночного выстрела". Герой романа Павел Добрынин был человеком своенравным, как электричество, но на удивление абсолютно честным. Поэтому-то выбрали его на общем колхозном собрании "бессрочным трудовым контролером всего в Советской стране". И пошел по необъятным просторам народный контролер, встречая на своем пути личностей необыкновенных: урку-емца Ваплахова, попугая-декламатора Кузьму, ангела-дезертира из Рая и многих других. Ангел же не просто так по свету ходил, а искал праведника, которого убьет его пуля, и тогда прекратятся на земле все войны и безобразия.

«Если б я курил – было бы легче после каждого тихого, со стороны невнятного и непрочитываемого скандала выкуривать по нескольку сигарет, и дым, никотин, становящийся на время не то чтобы смыслом или запахом жизни, но чем-то отвлекающим, как воскуриваемый в свою собственную честь фимиам, помогал бы мне в очередной раз увидеть в дальнейшем моем существовании радость. Но я не курил с детства и думал, что начинать курить в тридцатилетнем возрасте – это уже точно проявление детства или глупости…» Ранее произведение выходило под названием «Милый друг, товарищ покойника».

«В жизни самое интересное – это жизнь», – сказал однажды писатель, обращаясь к своим читателям. И его новый роман «Львовская гастроль Джими Хендрикса», где переплетаются действительность и вымысел, где нет границы между реальностью и сюрреализмом, прекрасное тому подтверждение. Над сухопутным Львовом летают чайки, и в городе временами пахнет морем. Бывшие хиппи в компании с экс-капитаном КГБ собираются на Лычаковском кладбище у могилы… американского рок-певца и гитариста Джими Хендрикса. А по древним улочкам города носится ночами старенькая иномарка с людьми, желающими излечиться… Андрей Курков – журналист, писатель-сценарист (по его сценариям поставлено 18 документальных и художественных фильмов), автор более двух десятков книг. Его произведения переведены на 34 языка, в том числе английский, немецкий, французский, голландский, испанский, японский, турецкий и др. Курков – один из двух писателей постсоветского пространства, чьи книги попали в топ-десятку европейских бестселлеров. Недаром он признан в Европе современным русскоязычным писателем № 1.

До рук головного героя гостросюжетного роману Андрія Куркова «Добрий ангел смерті» Миколи Сотникова потрапляють якісь таємничі документи. Ховаючись від людей, які будь-що хочуть їми заволодіти, він вирушає в подорож до Каспійського моря. Поїздка виявляється дуже ризикованою і кардинально змінює життя героя.

Ранньою весною 1919 року у Самсона Колечка під час вуличного погрому козаки зарубали батька, йому самому відтяли вухо. У Києві заворушення, місто знову захоплене більшовиками, але вони майже не контролюють ситуацію. Городян грабують справжні і фальшиві червоноармійці, по околицях Києва раз по разу господарюють банди всіляких отаманів – Зеленого, Григор'єва, Струка… Виживати стає все складніше. За збігом дивних обставин – завдяки письмовому столу покійного батька – Самсона Колечка беруть на службу до міліції. Ця справа для нього абсолютно нова, проте він одразу, починає розслідувати злочини – ті, що здійснюють червоноармійці, які в нього оселилися. Розслідування Самсона призводять до абсолютно непередбачуваних наслідків…

До цієї веселої, з кумедними малюнками книжки відомого українського письменника Андрія Куркова увійшли три казки. «Василько і Миколка» – зворушлива історія про маленького хлопчика Василька, який потрапив до лікарні, та про його дружбу з Миколкою; про те, як вони врятували старі іграшки, які викинула нянечка, полагодили й повернули їх у лікарню. «Велика повітроплавна подорож» розповість про карколомні пригоди учнів повітроплавної школи – кошеня Васька Утюгова та його вірного друга цуценя Рижика. А з казки «Пригоди пустомеликів та інші історії» маленькі читачі дізнаються, хто такі пустомелики і чому вони найбільше у світі полюбляють верзти усілякі веселі нісенітниці. У форматі PDF A4 збережений видавничий макет.

До цієї книжки увійшли твори всесвітньо відомого письменника Андрія Куркова, які пов’язані однією темою – війною. «Щоденник Майдану та війни» – особистий щоденник автора, фіксоване відображення життя у Києві та країні, доповнений записами про перипетії на сході України, в Криму, роздумами про війну, про те, як і чим, за його баченням, живе окупований Донбас останні роки. А у романі «Сірі бджоли» розповідається про життя пенсіонера сорока дев’яти років Сергій Сергійовича, який живе у селі Мала Староградівка, що знаходиться у так званій сірій зоні. Головна його турбота – як і куди з настанням весни відвезти подалі від війни своїх бджіл. Відвезти туди, де не стріляють, щоб згодом у меду не було присмаку війни…

До цієї книжки увійшли два різдвяні оповідання Андрія Куркова – «Різдвяний сюрприз» та «Моя улюблена різниця» – і великий роман «Шенгенська історія». …21 грудня 2007 року опівночі Литва приєдналася до Шенгенського простору. У цю ніч три молоді пари, які подружилися на рок-фестивалі, зібралися на хуторі Пієнагаліс, щоб відсвяткувати «Шенгенську ніч» і поділитися одне з одним планами на майбутнє. Інґрида та Клаудіюс говорили про свій переїзд до Лондона, Андрюс і Барбора збиралися до Парижа, а Рената і Вітас – до Італії. Вони не знали, чим їм доведеться там займатися, і навіть припустити цього не могли, проте довіряли Європі і були впевнені, що вона їх не підведе…

…Від чого залежить майбутнє країни? Ви, напевно, думаєте, що від валютно-золотих резервів? Може, й так. Але у автора «Нічного молочника» А. Куркова є й інша версія. Одна з героїнь його роману щоранку їздить з передмістя до Києва, щоб за гроші здати грудне молоко. Один аптекар за свої фармацевтичні експерименти розплачується життям. Один політик будує у себе на дачі церкву, щоб усамітнюватися в ній з Богом і з пляшкою «Хеннессі». І від усіх трьох залежить майбутнє України. Тільки от невідомо: чи всім сподобається таке майбутнє?

…У селі Мала Староградівка, яке знаходиться в так званій сірій зоні, залишилися жити лише двоє – пенсіонер сорока дев’яти років Сергій Сергійович і його колишній однокласник Пашка. І вони, м­аючи абсолютно протилежні погляди на життя, зм­ушені м­иритися, хоча до одного заходять в гості українські військові, а до іншого – сепаратисти. Головна турбота Сергійовича – як і куди з настанням­ весни відвезти подалі від війни своїх бджіл – всі шість вуликів. Відвезти туди, де не стріляють, щоб згодом­ у м­еду не було присм­аку війни. Зібравшись у дорогу, бджоляр і сам­ поки не уявляє, які випробування чекають на нього і на його бджіл. Після не зовсім­ вдалої зупинки біля Запоріжжя він вирішує їхати з бджолам­и до Крим­у, до татарина, з якимпознайом­ився понад двадцять років том­у на з’їзді бджолярів. Він навіть уявити собі не м­оже, що літо, проведене в Крим­у, навчить його не довіряти не тільки людям­, а й власним­ бджолам­.

До книги увійшли два гостросюжетних романи Андрія Куркова. У першому – «Приятель небіжчика» – головний герой шукає найманого вбивцю, щоб замовити… власне вбивство. Здавалося б, усе передбачено. Та наслідки його рішення виявилися драматичними і несподіваними (а інакше у Куркова й не буває). Другий роман – «Не приведи мене в Кенгаракс» – містичний трилер. Його герой, студент, наймається супроводжувати таємничий вантаж, за яким починається справжнє полювання…

Головний герой роману «Пікнік на льоду» – журналіст Віктор Золотарьов – отримує незвичайне завдання від однієї провідної газети: писати некрологи про відомих впливових людей, які… поки ще живі. Поступово він розуміє, що став учасником серйозної гри якихось тіньових структур, вийти з якої живим практично неможливо…

Книга продовжує розпочату автором у романі «Пікнік на льоду» розповідь про долю журналіста Віктора Золотарьова. Рятуючись від смерті в Антарктиді або беручи участь у передвиборчій кампанії в Києві, переживаючи жахи «добровільного» чеченського полону, він усвідомлює справедливість народженого самим життям Закону равлика: без власного будиночка, даху, ти, як равлик без мушлі, – безпорадний слимак. І будь-хто, мимохідь, може просто тебе розчавити «носаком модної тупоносої туфлі»…

21 грудня 2007 року опівночі Литва приєдналася до Шенгенського простору. У цю ніч три молоді пари, які подружилися на рок-фестивалі, зібралися на хуторі Пієнагаліс, щоб відсвяткувати «Шенгенську ніч» і поділитися одне з одним планами на майбутнє. Інґрида та Клаудіюс говорили про свій переїзд до Лондона, Андрюс і Барбора збиралися до Парижа, а Рената і Вітас – до Італії. Вони не знали і навіть припустити не могли, чим їм доведеться там займатися. Вони довіряли Європі і були впевнені, що вона їх не підведе. Вони були молоді й самовпевнені. І поки вони сиділи за столом і очікували на «шенгенську північ», далеко від Пієнагаліса до шлагбаума, який перекриває дорогу на литовсько-польському кордоні, підійшов старий з дерев’яною ногою, який знав Європу як свої п’ять пальців. Він дочекався півночі і, як тільки прикордонники підняли назавжди смугастий шлагбаум, став першим литовцем, який перейшов кордон без пред’явлення паспорта. Перед ним теж лежала далека дорога, а в схованці його дерев’яної ноги вирушили в подорож разом зі своїм власником шість його паспортів. І все на одне ім’я – Кукутіс…